2А сс екологія лекція № 5

Лекція №5. Професійні шкідливості, зумовлені особливостями трудового процесу, та їх профілактика. Профілактична медицина в галузі охорони здоров’я дітей та підлітків.

Частина перша. Професійні шкідливості, зумовлені особливостями трудового процесу, та їх профілактика.

Огляд теми: робота і праця, визначення понять, соціально – гігієнічне визначення праці. Фізіологія праці, шкідливі чинники трудового процесу. Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час виконання роботи та їхнє фізіолого – гігієничне оцінювання. Втома та перевтома, заходи запобігання їм. Гігієна розумової праці. Професійні шкідливості та професійні захворювання, класифікація.

Загальна характеристика професій, пов’язаних із дією фізичних, хімічних і біологічних чинників. Засоби індивідуального захисту від шкідливих і небезпечних чинників виробничого середовища (захист тіла, органів зору, слуху, органів дихання).

Гігієнічні аспекти організації праці медичних працівників, профілактика професійної захворюванності молодших медичних спеціалістів.

Матеріали до теми.

Робота – перетворення однієї форми енергії на іншу. Робота – будь-який вид м’язової діяльності.

Праця – цілеспрямована діяльність людини, направлена на створення матеріальних та духовних цінностей. 

Існує фізична та розумова праця. 

Розумова – отримання, аналіз і переробка інформації. Напружується увага, пам’ять, активізуються процеси мислення та емоції. Основне навантаження – кора великих півкуль, можуть залучатися інші структури мозку. 

Фізична праця – крім ЦНС, велику роботу виконують нервово-м’язовий апарат, серцево-судинна, дихальна та терморегуляторна системи.

Стомлення – це стан організму, що виникає внаслідок виконання інтенсивної або тривалої роботи, і характеризується зниженням працездатності. У нормі виникає через 2 – 4 години після початку роботи, залежно від її важкості. У корі мозку виникає гальмування, що спричинює зниження працездатності та гальмування функцій всього організму. 

Перевтома – це патологічний стан, що настає в разі важкої чи тривалої роботи та систематичної відсутності відпочинку. Характеризується тривалою втратою працездатності.

Симптоми:

• Погане самопочуття;
• Підвищена дратівливість;
• Безсоння;
• Неврози;
• Гіпертонічна хвороба;
• Загострення хронічних захворювань.

Заходи з профілактики втоми:

• Матеріальна зацікавленість у результаті;
• Тренування;
• Зниження статичного навантаження; 
• Зниження динамічного навантаження – механізація та автоматизація;
• Створення сприятливих гігієнічних умов – мікроклімат, освітлення, чисте повітря та ін. ;
• Обмеження робочого часу;
• Фізкультпаузи, обідня перерва;
• Раціональний відпочинок.

Під час розумової праці зміни у ЦНС викликають зміни у інших системах – наприклад, кровообігу, а також зумовлюють порушення процесів обміну. Енергетичними ресурсами для роботи мозку є вуглеводи.

З боку серцево – судинної системи – перерозподіл крові в організмі, зменшується наповнення судин кінцівок та черевної порожнини, збільшується наповнення судин головного мозку, прискорюється пульс, підвищується артеріальний тиск.

Змінюється функція дихальної системи: за рахунок довгого видиху дихання може набути астенічного характеру.

Профілактика втоми:

• Активний відпочинок, фізичні тренування.
• Створення динамічного стереотипу, формування навичок.
• Кожен вид розумової праці має проводитися у визначений час на визначеному робочому місці. 

Професійні шкідливості – чинники виробничого середовища і трудового процесу, що можуть шкідливо вплинути на організм працівника та призвести до виникнення професійних захворювань та інших несприятливих наслідків. Шкідливі чинники бувають фізичні, хімічні та біологічні.

1. Фізичні чинники – запилення, загазованість, рухові частини механізмів, зміни температури, вологість, атмосферний тиск, шум, вібрації, електромагнітні коливання, радіоактивне випромінювання, зміна освітлюваності та ін.
2. Хімічні чинники поділяються за характером впливу та за шляхом попадання в організм. За характером впливу – токсичні, подразливі, сенсибілізувальні, канцерогенні, мутагенні. За шляхом попадання – через органи дихання, органи травлення, шкіру і слизові оболонки. 
3. Біологічні чинники – патогенні мікроби та продукти їх життєдіяльності, отруйні рослини та хворі тварини, нервово – психічні перевантаження.

Професійні захворювання – хвороби, що виникають внаслідок впливу на організм шкідливих чинників виробничого процесу. 

1. Специфічні – причиною яких можуть бути лише виробничі чинники:

• Шумова хвороба.
• Вібраційна хвороба.
• Пневмоконіози.
• Професійні отруєння.
• Професійні зараження: сибірка, бруцельоз, ящур, сап, лептоспіроз, сказ.

2. Неспецифічні – не лише виробничі, але й інші несприятливі чинники: бронхіт, радикуліт.

Засоби індивідуального захисту:

• Спецодяг та спецвзуття.
• Засоби захисту рук (рукавиці).
• Захисно – профілактичні засоби – мазі, пасти, мийні засоби.
• Засоби захисту органів дихання – респіратори, протигази, ізольовані дихальні апарати.
• Засоби захисту голови – каски, шоломи, косинки.
• Засоби захисту очей та обличчя – захисні окуляри та маски.
• Засоби захисту органа слуху – шоломи, антифони, вкладники.

Основні професійні шкідливості медпрацівників:

1. Фізичні: лазер, радіаційне випромінювання, ультразвук, шум, вібрація, несприятливий мікроклімат.
2. Хімічні: сполуки сірки, фтору, оцтова та азотна кислота, формальдегід, ртуть, пари етилового спирту, йоду, анестетиків.
3. Фізіологічні: психоемоційна напруга, м’язовва напруга, вимушена робоча поза та ін.
4. Біологічні: віруси, патогенна мікрофлора, білково – вітамінні препарати, імунологічні засоби.

Профілактика – суворо дотримуватись техніки безпеки, своєчасне та ретельне проходження медоглядів, суворе дотримання протипоказань при роботі з тими та іншими факторами впливу.

Частина друга. Профілактична медицина в галузі охорони здоров’я дітей і підлітків.

Огляд теми:  анатомо – фізіологічні особливості молодого організму в різні вікові періоди. Критерії та показники фізичного розвитку. Гігієна фізичного виховання дітей та підлітків. Гігієна трудового та політехнічного виховання дітей та підлітків. Гігієнічні основи режиму дня школяра.

Охорона здоров’я дітей в Україні. Медико – санітарне забезпечення дитячих закладів, функціональні обов’язки медичних працівників цих закладів. Організація медичного спостереження за станом здоров’я дітей різного віку. Основні принципи організації масових медичних оглядів.

Поняття про здоров’я. Критерії та групи здоров’я. Анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму в різні вікові періоди. Закономірності росту і розвитку дитини. Фізичний розвиток дітей і підлітків, функціональний стан органів і систем. Методи дослідження та оцінювання фізичного розвитку (метод сигмальних відхилень, регресії тощо) за комплексною методикою. 

Матеріали до теми.

Періоди дитинства та їх анатомо – фізіологічні особливості.

1. Неонатальний період – від народження до 28 діб. Ділиться на ранній неонатальний – до 7 діб, та пізній неонатальний – 8 – 28 доби життя.
2. Період немовляти, або грудного вигодовування – від 29-ї доби до 1 року життя. Два перші періоди позаутробного існування розглядаються у курсі педіатрії.
3. Переддошкільний, або ясельний вік – 1-3 роки. Інтенсивне формування опорно – рухового апарату, особливо мозкового черепу. Повністю формується здатність ходити та бігати. Розвиток легенів, ендокринної системи. Секреторна функція шлунку ще слабка, але всмоктувальна здатність висока. Формуються умовні рефлекси, словниковий запас у три роки становить зазвичай 800 – 1000 слів.
4. Дошкільний вік – 3 – 6 років. Майже закінчується окостеніння хрящів епіфізів, розвивається схильність до мануальних вправ. Інтенсивно розвивається нервовий апарат м’язів. Майже завершується формування легенів та травної системи. Удосконалюються можливості ЦНС.
5. Молодший шкільний вік – 6 – 10 років. Підвищується загальна опірність організму до несприятливих факторів. Процеси збудження переважають над гальмівними, а обидва вони – над процесами концентрації. Легка виснажливість та втомлюваність ЦНС. 
6. Середній шкільний вік – 10 – 14 років. Початок статевого формування. Підвищена збудливість, вегетативні розлади. Триває інтенсивний ріст та збільшення м’язів, формування скелету. 
7. Старший шкільний вік – 14 – 18 років. Завершується статевий розвиток, морфофункціональний розвиток усіх органів і систем. Спостерігається психічна неврівноваженість, схильність до неадекватних реакцій, прояви негативізму.

Основні критерії оцінювання стану здоров’я:

• Наявність або відсутність на момент обстеження хронічних захворювань.
• Рівень функціонального стану основних систем організму. 
• Ступінь опірності організму впливові несприятливих чинників навколишнього середовища.
• Рівень досягнутого фізичного та нервово – психічного розвитку та ступінь його гармонійності.

Групи здоров’я:

1. До першої групи належать практично здорові діти з нормальним розвитком і функціонуванням всіх систем та органів.
2. До другої групи належать практично здорові діти, але з наявністю деяких морфологічних або функціональних відхилень, а також зменшеною опірністю гострим та хронічним захворюванням.
3. До третьої групи здоров’я належать діти з хронічними захворюваннями в стані стійкої компенсації зі збереженням функціональних можливостей організму.
4. До четвертої групи здоров’я належать діти з хронічними захворюваннями в стані  субкомпенсації зі зниженими функціональними можливостями.
5. До п’ятої групи здоров’я належать діти з хронічними захворюваннями в стані  стійкої декомпенсації із суттєвим зниженням функціональних можливостей, здебільшого ті, що потребують допомоги та догляду. 

Фізичний розвиток – це сукупність морфологічних і функціональних властивостей організму, притаманних процесові росту та його формування. Оцінюють фізичний розвиток на основі зіставлення індивідуальних даних зі стандартами фізичного розвитку для кожної окремої вікової та статевої групи. 

Відповідно до можливостей залучення дітей до фізичного виховання, виконання фізичних вправ, виділяють три групи фізичного виховання:

1. Основна група – здорові діти, а також ті, хто має незначні відхилення, якщо вони не заважають виконанню фізичних вправ та доброму самопочуттю.
2. Підготовча група – школярі з наявністю функціональних порушень, хронічних захворювань, підвищеної збудливості серцево – судинної та нервової систем, швидкої втомлюванності. У цій групі заняття проводять з меншим навантаженням та індивідуальним добором вправ.
3. Спеціальна група – школярі з хронічними захворюваннями в стадії суб- та декомпенсації, а також суттєвими дефектами органів та систем. Ці діти звільняються від занять на загальних уроках, вони займаються за індивідуальним режимом.

Правильно організований режим дня учнів підвищує працездатність, сприяє гарному настрою та зміцненню здоров’я.

Раціональний режим дня передбачає:

А). Різні види діяльності та їх тривалість, раціональна зміна видів діяльності та їх тривалість.

Б). Достатній відпочинок з максимальним проведенням його на свіжому повітрі.

В). Повноцінне харчування.

Г). Здоровий сон. 

Необхідно поєднувати навчання і корисну працю. Праця має велике виховне значення, вона оздоровлює організм, сприяє формуванню функцій центральної нервової системи, серцево – судинної системи, дихальної, м’язової систем, тощо.

Метою трудового навчання є:

• Розширення діапазону знань у галузі технічної, сільськогосподарської діяльності, праці в галузі обслуговування.
• Знайомство з природнично – науковими і науково – технічними основами промислового і сільськогосподарського виробництва.
• Розвиток творчого ставлення до праці на основі моделювання та конструювання.
• Здійснення професійної орієнтації.

Медичний персонал у дитячих закладах виконує профілактичну та лікарську роботу. Вона здійснюється за допомогою медичних оглядів, лікарсько-педагогічних спостережень під час занять та спортивних змагань, при проведенні спортивних ігор, санітарно-гігієнічного нагляду за шкільними приміщеннями і приміщеннями для спортивних занять та змагань.

Після медичного огляду лікар повідомляє класному керівнику, вчителю фізкультури і праці про результати обстеження і свої пропозиції.